шуліка

шуліка
[шул’і/ка]
-кие, д. і м. -л'і/ц'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "шуліка" в других словарях:

  • шулік — іменник чоловічого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови

  • шуліка — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Шуліки — власна назва населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • шул — и. 1. Сөйләүче һәм тыңлаучы өчен таныш булган әйбер, күренеш яки вакыйганы күрсәтү өчен кулланыла торган алмашлык. Алда әйтелгән фикерне җыйнау, гомумиләштерү өчен кулланыла анда аяк атлама – бездән әмер шул. Кушма җөмләләрдә баш җөмләнең хәбәре… …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • шулік — а, ч., заст. Шуліка …   Український тлумачний словник

  • шуліка — (хижий птах), коршак, шуляк, рябець, шулік …   Словник синонімів української мови

  • Шуліківка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • шуліківський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • шуліцький — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • шуліченя — іменник середнього роду, істота …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»