- шуліка
- [шул’і/ка]
-кие, д. і м. -л'і/ц'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
шуліка
Смотреть что такое "шуліка" в других словарях:
шулік — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
шуліка — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Шуліки — власна назва населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
шул — и. 1. Сөйләүче һәм тыңлаучы өчен таныш булган әйбер, күренеш яки вакыйганы күрсәтү өчен кулланыла торган алмашлык. Алда әйтелгән фикерне җыйнау, гомумиләштерү өчен кулланыла анда аяк атлама – бездән әмер шул. Кушма җөмләләрдә баш җөмләнең хәбәре… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
шулік — а, ч., заст. Шуліка … Український тлумачний словник
шуліка — (хижий птах), коршак, шуляк, рябець, шулік … Словник синонімів української мови
Шуліківка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
шуліківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
шуліцький — прикметник … Орфографічний словник української мови
шуліченя — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
